Закінчила академію
білявка міська, диплом має
ветеринарний та не зна життя, Все навчання -
соцмережі, вечірки та мода. Тато за те все
платив, він – слуга народа. Та життя - цікава
штука, багатства враз, як і не було Треба дівці на
роботу. Та ще й куди? В глухе село. Прибула вона на
місце при гарній погоді, Роздивлялась все і
скрізь, навіть на городі. То за куркою
побіга, то кізку потрога, Все для неї у селі
незнайоме і новее. На кінець свого
«вікенду» за млином, де став, Вона фермера
зустріла, що череду гнав. Зупинилась біля
нього і питає «краля»: -А чому безрога
ходить корова он тая? Знаю, как ветеринар,
карови «с рагамі» То ж у чому тут
«загвоздка» дай відповідь дамі. -Тут секретів не
буває, вони вже відкрились Одним спилюють, щоб
менше між собою бились, Іншим роги ще в
дитинстві люди видаляють, Ну а деякі породи
їх зовсім не мають. А як мову повести
про оту тварину, Що цікавить милу
пані в цю прекрасну днину, Так скажу, хоч ледь
тримаюсь, щоб не луснуть з сміху То мій коник у
череді біга всім на втіху. Висновок, якщо хто
хочеветеринаром стати - Старанність унавчанні ось, що треба мати.
Немає коментарів:
Дописати коментар