По селу на «Мерседесі», куряву аж
здійняли,
«Нові українці» мчали, хтозна звідки і
куди.
Аж побачили на луках бабуся старенька,
Яка вийшла подоїти корівку маленьку.
Їй поставила вона відро із водою,
Сама сіла на стілець та й доїть рукою,
Один «браток» каже другу: « Дивись, що
тут коїться,
Тварина он воду п’є та зразу ж і
доїться.
«Це ж, Васьок, крутєйший бізнес,
«золотоє дніще»,
Тільки треба у бабулі купить «коровище».
І до баби підтюпцем вони підбігали,
За велику купу грошей корівку придбали.
Завантажили до «Мерса» (у салон запхнули)
Та до ближнього ставка з села дременули.
Ту корову над берегом міцно прив’язали,
занурили морду в воду та доїти стали.
Один держить за роги у воді корівку,
Другий доїльним апаратом попадає в
дійку.
А корова у цей час хвоста як задрала,
З переляку на всі боки пудити стала.
Той, що «дояр», від лайна витерся й волає:
«Вася , морду піднімай, бо вже мул хапає».
Висновок простий та слушний, кожному
наука:
Справу розпочати легко, а закінчить
- мука.
Якщо взявся щось робити –
вивчи те питання.
Та найкраще допоможе з людьми
спілкування.
Немає коментарів:
Дописати коментар