У кішечки віком 2 роки під час блювання разом із блювотними масами вийшов гельмінт. Власник неабияк злякався, адже переймається за життя тваринки. Він звернувся до ветеринарного лікаря для консультації. За зовнішнім виглядом паразита ми можемо сказати, що це цестода, адже добре видно членики. Гельмінт рухався, перебуваючи у фізіологічому розчині.
ВІДЕО 1
Що це за гельмінт? Який цикл його розвитку? Чи небезпечний він для людей ? Про це дивіться в відео 2.
ВІДЕО 2
Огірковий ціп'як (Dipylidium caninum) – це стрічковий
гельмінт, який паразитує в тонкому кишечнику собак, котів та інших м'ясоїдних,
а іноді може вражати й людей, особливо дітей. Свою назву він отримав через те,
що його зрілі членики за формою нагадують огіркове насіння.
Основні аспекти, які варто знати про огіркового
ціп'яка у кишок:
Життєвий цикл:
Дорослий ціп'як: Паразитує в кишечнику остаточного хазяїна (собаки, кота). Він складається з головки (сколекса) з присосками та гачками для прикріплення до стінки кишки та сегментованого тіла (стробіли), що складається з члеників.
Зрілі членики: Відриваються від кінця стробіли та виділяються з фекаліями остаточного хазяїна. Ці членики містять капсули з яйцями паразита.
Проміжний хазяїн: Яйця заковтуються личинками бліх або волосоїдів (комах, що паразитують на тваринах). У тілі личинки розвивається інвазійна личинкова стадія – цистицеркоїд.
Зараження остаточного хазяїна: Остаточний хазяїн заражається, коли випадково проковтує інфіковану блоху або волосоїда під час вилизування шерсті.
Розвиток у кишечнику: У кишечнику остаточного хазяїна з цистицеркоїда розвивається статевозрілий ціп'як приблизно за 3 тижні.
Дорослий ціп'як: Паразитує в кишечнику остаточного хазяїна (собаки, кота). Він складається з головки (сколекса) з присосками та гачками для прикріплення до стінки кишки та сегментованого тіла (стробіли), що складається з члеників.
Зрілі членики: Відриваються від кінця стробіли та виділяються з фекаліями остаточного хазяїна. Ці членики містять капсули з яйцями паразита.
Проміжний хазяїн: Яйця заковтуються личинками бліх або волосоїдів (комах, що паразитують на тваринах). У тілі личинки розвивається інвазійна личинкова стадія – цистицеркоїд.
Зараження остаточного хазяїна: Остаточний хазяїн заражається, коли випадково проковтує інфіковану блоху або волосоїда під час вилизування шерсті.
Розвиток у кишечнику: У кишечнику остаточного хазяїна з цистицеркоїда розвивається статевозрілий ціп'як приблизно за 3 тижні.
Симптоми у тварин:
Часто інвазія огірковим ціп'яком може протікати без виражених клінічних симптомів, особливо при невеликій кількості паразитів. Однак при значному зараженні можуть спостерігатися:
Свербіж у ділянці анального отвору: Тварина може "їздити" на сідницях по підлозі, намагаючись позбутися свербіння, спричиненого повзанням члеників.
Занепокоєння: Тварина може бути більш збудженою або неспокійною.
Зміни апетиту: Може спостерігатися як підвищений, так і знижений апетит.
Втрата ваги: Незважаючи на нормальний або підвищений апетит.
Розлади травлення: Іноді можуть виникати діарея або запор, блювота.
Видимі членики у фекаліях або навколо анального отвору: Власники можуть помічати невеликі білі сегменти, що нагадують огіркове насіння або рисові зерна, які рухаються.
Діагностика:
Діагноз зазвичай ставлять на основі виявлення характерних члеників огіркового ціп'яка у фекаліях тварини або на шерсті навколо анального отвору. Для більш точного дослідження фекалій може знадобитися мікроскопічне дослідження.
Передбачає використання спеціальних антигельмінтних препаратів (глистогінних засобів), які призначає ветеринарний лікар. Найчастіше використовуються препарати на основі празиквантелу або альбендазолу.
Лікування, як правило, одноразове.
Зараження людини:
Зараження людини огірковим ціп'яком трапляється рідко і найчастіше у дітей при випадковому проковтуванні інфікованої блохи. Симптоми у людей можуть бути легкими або взагалі відсутніми, але можуть включати свербіж в анальній ділянці та наявність члеників у фекаліях. Лікування у людей також проводиться антигельмінтними препаратами під наглядом лікаря.
Профілактика:
Регулярна обробка домашніх тварин від бліх та волосоїдів.
Підтримання чистоти в місцях утримання тварин.
Ретельне миття рук після контакту з тваринами та їхніми фекаліями.
Контроль за тим, щоб діти не контактували з блохами та не ковтали їх.
Діагноз зазвичай ставлять на основі виявлення характерних члеників огіркового ціп'яка у фекаліях тварини або на шерсті навколо анального отвору. Для більш точного дослідження фекалій може знадобитися мікроскопічне дослідження.
Передбачає використання спеціальних антигельмінтних препаратів (глистогінних засобів), які призначає ветеринарний лікар. Найчастіше використовуються препарати на основі празиквантелу або альбендазолу.
Лікування, як правило, одноразове.
Зараження людини огірковим ціп'яком трапляється рідко і найчастіше у дітей при випадковому проковтуванні інфікованої блохи. Симптоми у людей можуть бути легкими або взагалі відсутніми, але можуть включати свербіж в анальній ділянці та наявність члеників у фекаліях. Лікування у людей також проводиться антигельмінтними препаратами під наглядом лікаря.
Регулярна обробка домашніх тварин від бліх та волосоїдів.
Підтримання чистоти в місцях утримання тварин.
Ретельне миття рук після контакту з тваринами та їхніми фекаліями.
Контроль за тим, щоб діти не контактували з блохами та не ковтали їх.
Немає коментарів:
Дописати коментар